Чого найбільше не вистачає українцям за кордоном? Як життя у Великій Британії відрізняється від життя в Україні? Чи варто ризикувати та переїзджати в іншу країну?
Про особливості проживання у столиці Великобританії ми поговорили з постійним користувачем TransferGo Іваном Алексейчуком. У 2015 році він переїхав з Херсона у Лондон. Як зізнається Іван, йому хотілось більше дізнатись про життя на заході. А також — отримати досвід роботи в британській компанії.
Як давно ви проживаєте у Великій Британії? В якому саме місті?
Наразі проживаю в столиці Великої Британії — Лондоні. Також дуже часто буваю в Бристолі. Обидва міста мають своє обличчя та шарм. Перше більш активне і гучне, а друге — більш спокійне та домашнє.
З ким ви проживаєте? Розкажіть більше про вашу сім’ю.
Проживаю зі своєю родиною. Нещодавно вона збільшилася на одну веселу, пустотливу та трошки гучну особу. Тож, на даний час більшість уваги прикуто до маленької. Сподіваємося, коли життя повернеться в звичайний ритм, ми, як і перед цим, зможемо подорожувати, вибиратися на хайки, гуляти по місту, пробувати нові ресторани. Одним словом, жити повним життям.
Що найважче було для вас після переїзду у Великобританію?
Як не дивно, переїзд дався дуже легко, адже перед цим я бував у Великобританії, можна сказати, регулярно. Левову частку труднощів склали клопоти пов’язані з пошуком житла, ностальгія за домашньою їжею, та деякі інші дрібниці. Дуже часто експатам не вистачає спілкування, в моєму випадку це не було великою проблемою. По-перше, були знайомі з кола співробітників компанії, де я працевлаштувався; по-друге, майже паралельно зі мною в Лондон переїхали кілька моїх земляків. Щоправда, обидва згодом вирішили повернутися в Україну.
Чи важко було легалізуватись у Британії?
Питання легалізації було вирішено компанією, яка висловила зацікавленість в моєму працевлаштуванні. Тож, фактично все звелося до походу у візовий центр, здачі тесту на знання англійської та ще кількох бюрократичних дрібничок.
З якими труднощами найчастіше зустрічаються українці у Британії?
Важко сказати, з якими труднощами стикаються українці в Британії, адже це скоріш за все дуже індивідуальне питання. Говорячи за себе, можу сказати, що перший час я дуже страждав від незнання, де можна купити капусту для борщу. Також певний час я не знав що тут взагалі можна придбати гречку. З більш серйозного, мабуть, я би окреслив високу ціну на житло, як в плані оренди, так і в плані купівлі, та і якість житла викликає питання. Ще дуже важко тримати баланс особисте життя vs. робота. Перший час був приголомшений тим, що подекуди люди проводять в транспорті по півтори години добираючись на роботу. З іншого боку є купа позитивних моментів — підкупає якість сервісу, розвинена інфраструктура, в більшості люди доброзичливі та дружні.
Чи берете ви участь у житті української спільноти в Британії?
Незважаючи на віддаленість від Батьківщини, намагаюся бути в контакті з представниками української спільноти — періодично заходжу в Український клуб в Лондоні, також, інколи беру участь в культурних та політичних акціях української громади.
За чим українським ви найбільше сумуєте за кордоном?
В першу чергу, — це родина та друзі. Сучасні технології зв’язку до певної міри компенсують це, але звісно хотілося б бути ближче. Також, хоч і я, і моя дружина, вміємо прекрасно готувати, але все одно є відчутна ностальгія за нашою їжею, деякі продукти купити значно важче чи навіть неможливо. Клімат в Лондоні лагідний без великих перепадів, тож інколи можемо сумувати за сніжною зимою.
Чим ви займаєтесь? Розкажіть трохи про свою роботу та захоплення?
Я займаюся розробкою програмного забезпечення. Свою роботу дуже люблю і, як мені здається, робота відповідає мені взаємністю. Серед інших захоплень можу зазначити історію, лінгвістику, точні науки. Із задоволенням слухаю музику, як деяку сучасну, так і дуже давню.
Чи маєте ви рідних в Україні? Чи часто їм надсилаєте гроші?
Так, більшість моєї родини проживає в Україні. Я намагаюся їм допомагати, але не можу сказати, що це регулярне явище. В основному, — це стосується якихось певних моментів, як то лікування, ремонт, дні народження тощо.
Як ви дізнались про TransferGo?
Початково я користувався іншими сервісом. Спочатку він мене влаштовував, але згодом мене обурило те, що цей досить популярний серед українців застосунок, проігнорував прохання додати українську мову інтерфейсу. Тож я почав шукати альтернативи, і був безмежно радий побачити, що TransferGo заздалегідь потурбувався про своїх українських користувачів. І ось вже кілька років — я ваш клієнт.
Чи знаєте ви про програму TransferGo Запроси друга, з якою можна отримувати бонуси за запрошених друзів (10 фунтів за кожного запрошеного друга)?
Так, бачив таку опцію в мобільному застосунку. В мене вже є кілька потенційних друзів, яких я можу запросити.
Чи розглядаєте ви можливість повернення в Україну?
Так, є певні моменти, які мене схиляють до думки, що наша родина може повернутися в Україну. Я планую зберегти свої професійні зв’язки та, можливо, навіть залишуся працювати у своїй компанії. Мене цілком би влаштував статус громадянина Європи, до якої я сподіваюся Україна теж буде належати.
Що б ви порадили українцям, які думають про переїзд за кордон?
Поради звісно важливі, але я просто побажаю українцям, щоб вони були вільними, освіченими та успішними, незалежно від того, куди їх закине життя. Мабуть, цілком логічним було би процитувати нашого класика Тараса Шевченка “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”.
Якщо ви також проживаєте у Великобританії та шукаєте надійний сервіс для переказу коштів в Україну — спробуйте TransferGo. Та робіть швидкі і вигідні перекази на картки всіх банків в Україні без комісії (при виборі варіанту доставки коштів “Стандарт”).
